Біблія – шкідлива книга, адже проповідує (нав’язує) антисуспільні цінності та мораль. Христос був ошуканцем.

Біблія - цікава пам’ятка єврейської літератури, її слід вивчати як літературну творчість євреїв. Ісус - персонаж байок.

Біблія – книга, написана мудрими людьми як підручник суспільної етики, багато (але не всі) вчень варто застосовувати у повсякденному житті, при керівництві державою, в різних сферах діяльності. Ісус – мудрий учитель, вічного життя не існує.

Біблія це книга, яка містить Боже Слово, проте там є історичні та природничі неточності. Ісус – Син Божий (тобто Архангел), який не зміг зробити достатньо для відкуплення грішних людей.

Біблія – це Боже Слово, проте в окремих питаннях вона застаріла. Біблійна мораль у різних культурах тлумачиться по-різному, деякі біблійні принципи втратили силу. Слова Ісуса Христа (Бога в тілі) не варто сприймати надто буквально, а правда деколи не така важлива як любов. На деяке вчення Біблії варто дивитися крізь пальці заради виконання іншого вчення, наприклад виконання „великого доручення”.

Бог не зберіг своє слово матеріально. Зараз немає конкретних манускриптів, які точно і непомильно відтворюють Боже Слово, а отже Його слово як таке зараз не існує або існує тільки у перекладах.

Єврейська, арамейська та грецька були мовами тимчасового оформлення Божого Слова, деякі переклади більш точно відтворюють Божу Думку.

Є дві категорії правди: принципова, тобто та, якою я ніколи не поступлюся, також та, якою можна поступитися , заради „любові”, дружби, здійснення ідеї.

Передання церкви важливіше або рівнозначне Божому Слову. Церква сама може вирішувати що являється чи не являється Божим Словом. Біблію можна пояснювати у світлі традицій і пояснювати її мають право тільки ті, кому це доручила церква.

Вивчення Біблії – це, власне, вивчення грецької і єврейської, а також розуміння аспектів єврейської та грецької культур. Чим глибше ти розумієш наукову точку зору на Писання – тим глибше ти розумієш Самого Бога і Його Слово.